Застосування

1. Проектування і прокладання трубопроводів

Проектування систем каналізації здійснюється згідно з чинною нормативною документацією (ДБН В.2.5-64:2012(PDF), ДБН В.2.5-75:2013(PDF)). При проектуванні слід враховувати величину температурних змін довжини трубопроводів.  Компенсація температурного подовження забезпечується за рахунок правильного монтажу та кріплення трубопроводів, а також використання компенсаційних патрубків (муфт) на кожному поверсі при прокладанні вертикальних прольотів.

Всі відвідні трубопроводи повинні використовуватися тільки в безнапірному режимі. Прокладка труб може бути відкритим способом - підвали, уздовж стін у допоміжних, виробничих і спеціальних приміщеннях, призначених для розміщення мереж з обов'язковим кріпленням до конструкцій будівель спеціальними опорами і прихованим способом - в коробах, шахтах, із закладенням в будівельні конструкції, під підлогою і т.п. При прокладанні через перекриття (стояки) допускається закладати цементним розчином на всю товщину перекриття з обов'язковим обгортанням цих місць гідроізоляційним матеріалом. У місцях, де можливі механічні пошкодження трубопроводу, слід застосовувати тільки приховану проводку.

При прокладанні зовнішніх трубопроводів слід враховувати наступні фактори: глибина повинна бути більше глибини промерзання грунту для конкретної кліматичної зони, прокладка під дорогами і проїздами тільки з використанням «гільз» або захисних коробів.

2. Монтаж і кріплення трубопроводів

Монтаж мереж проводять з ухилом не менше 0,03 для діаметрів 32, 40 і 50; і 0,02 для діаметра 110 і вище. (0,02 = 2 мм на 1 м довжини труби). Ухил для пластмасових трубопроводів не повинен перевищувати 0,15. Виняток становлять тільки відгалуження від сантехнічних приладів довжиною не більше 1,5 м. Відхилення від вертикальної осі каналізаційних стояків більш ніж на 2 мм на 1 м довжини не допускається. Перед монтажем розводки всі сантехнічні прилади повинні бути встановлені і міцно закріплені.

Монтаж стояків слід вести від низу до верху; розтруби труб, патрубків і фасонних частин (за винятком дворозтрубних труб і муфт) на вертикальних і горизонтальних ділянках трубопровідної системи повинні бути спрямовані на зустріч течії стічної рідини. Перед монтажем трубопроводу необхідно вставити гумові ущільнення в розтруба,  переконатися в наявності фаски на кінці труб і фітингів, очистити елементи від забруднення, нанести змазку на гладкий кінець. Як монтажне мастило може бути використаний гліцерин, силіконові мастила або розчин мила. Мастила на основі нафтопродуктів (машинні масла, солідол і т.п.) застосовувати не допускається. Гладкий кінець труби і фітинга вставляється в розтруб до упору і робиться відмітка на трубі в місці контакту, потім трубу необхідно висунути на певну відстань. При складанні деталей трубопроводу компенсаційна здатність одного з'єднання зі звичайним (НЕ подовженим) розтрубом становить 11 мм для D = 50 мм і 13 мм для D = 110 мм, що забезпечує при максимально допустимих температурах компенсацію деформацій ділянок трубопроводів довжиною відповідно 0,8 и 1,0 м. Розтрубні з'єднання, для яких не передбачена компенсація температурних подовжень, можуть збиратися шляхом всування гладкого кінця труби в розтруб до упору. При необхідності допускається обрізка труб за допомогою спеціального інструменту або звичайної ножівки. Необхідно дотримуватися перпендикулярності лінії різу щодо осі труби, з подальшим зняттям фаски (напилком і т.п.) під кутом 15 градусів. Ці заходи дозволять уникнути пошкодження ущільнюючого кільця. Різка і укорочення фасонних частин забороняються.

Кріплення доцільно встановлювати біля розтрубів з'єднань з гумовим кільцем, що збільшує жорсткість змонтованого трубопроводу в напрямку перпендикулярному його осі. Кріплення, встановлені на стояках, повинні забезпечувати співвісність деталей і вертикальність трубопроводу, кріплення на горизонтальних трубопроводах - прокладку труб з необхідним ухилом. Не встановлюють нерухомі кріплення безпосередньо на розтрубах. Між нерухомими кріпленнями допускається не більше двох з'єднань, що використовуються у якості компенсаторів. Для горизонтальних і вертикальних ділянок трубопроводів діаметром 50 і 110 мм зі звичайними розтрубними з'єднаннями відстань між нерухомими кріпленнями не повинно перевищувати відповідно 1,6 м (Для D = 50 мм) і 2 м (для D = 110 мм); відстань між рухливими кріпленнями для горизонтальних трубопроводів повинно складати не більше 10D, для вертикальних - не більше 20D. При використанні компенсаційного патрубка на горизонтальному трубопроводі відстань між нерухомими кріпленнями може перевищувати зазначені вище значення, при цьому повинна бути забезпечена розстановка проміжних рухомих кріплень на відстані 10D один від одного. У цьому випадку відстань між нерухомими кріпленнями визначається розрахунковим шляхом з урахуванням довжини розтруба компенсаційного патрубка, який монтуэться. При неможливості забезпечити компенсацію температурних подовжень через недостатню кількість розтрубних з'єднань на ділянці трубопроводу між двома нерухомими кріпленнями використовується компенсаційний патрубок з подовженим розтрубом. Між нерухомими кріпленнями допускається встановлення тільки одного компенсаційного патрубка. При використанні компенсаційних патрубків на вертикальних трубопроводах відстань між нерухомими кріпленнями не повинна перевищувати 2,8 м, при цьому слід передбачати установку проміжних рухомих кріплень на відстані не більше 20D один від одного. Вертикально розташовані труби безпосередньо над компенсаційними патрубками слід жорстко закріплювати.
Випробування змонтованих систем виконуються методом протоки води шляхом одночасного покриття 75% санітарних приладів, підключених до ділянки, що перевіряється. Тривалість протоки не регламентується, але повинна бути достатня для огляду всіх вузлів, що стикуються. Система вважається такою, що витримала випробування, якщо не виявлено течі.

3. Транспортування і зберігання

Транспортування, завантаження і розвантаження труб і фітингів з поліпропілену повинна проводитися при температурі не нижче -10°С. При більш низьких температурах необхідно дотримуватися особливих застережних заходів при завантаженні і розвантаженні. Зберігання можливо в неопалюваних складських приміщеннях і повинно виключати ймовірність механічних пошкоджень.

4. Хімічна стійкість каналізаційних труб з поліпропілену

С - стійкий, Ус - умовно стійкий, Н - не стійкий